Вернувся навесні в село лелека.

Ще сніг лежить, а він уже кружля.

Буває мабуть  добре десь далеко,

Та не йому, бо тут його земля.

Метнувся над зруйнованим подвір"ям,

А ні гнізда, ні даху вже нема,

Лиш сіре небо снігом, наче пір"ям

Розвалини похмурі закида.

Минає час, а він усе літає,

Збирає гілочки,житло будує знов,

Бо знає той, хто віру в серці має -

Де є надія, - буде і любов.