Колись співали дітям колискові,

Напам"ять вчили віршики чудові.

Давно усі забули про книжки

По інтернеті дивляться Діснеївські казки.

А курочка ряба плаче                

Давним - давно не кудкудаче

Сумує десь солом"яний бичок

Бо не читають діти казочок.

Ніхто не хоче навіть малювати,

У книжці котиків пухнастих рахувати

Колись у двір малята гратись бігли -

Тепер комп"ютерні усіх заполонили ігри.

А Баба-Яга скучає

Давно її ступа не літає

Кощій трясти кістками перестав

Ну хоч би хто у казку завітав.

Всіх соціальна затягнула сітка

На монітор підсіли навіть дітки

Що буде далі через кілька надцять літ?

Що зробить з нами віртуальний світ?

В куток колобок забився,

Колись він весело котився.

Червону Шапочку бабуся жде і жде

Телесик в човнику нікуди не пливе.

А курочка рябо плаче...

А Баба-Яга скучає...

В куток колобок забився...

,